Библиотека Рефераты Курсовые Дипломы Поиск
Библиотека Рефераты Курсовые Дипломы Поиск
сделать стартовой добавить в избранное
Кефирный гриб на сайте za4eti.ru

Законодательство и право Законодательство и право     История государства и права зарубежных стран История государства и права зарубежных стран

Агатангел Крымский

Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм).
Быстрозакрывающиеся пакеты с замком "зиплок" предназначены для упаковки мелких предметов, фотографий, медицинских препаратов и
148 руб
Раздел: Гермоупаковка
Мыло металлическое "Ликвидатор".
Мыло для рук «Ликвидатор» уничтожает стойкие и трудно выводимые запахи за счёт особой реакции металла с вызывающими их элементами.
197 руб
Раздел: Ванная
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм.
Качественные Японские крючки с лопаткой. Крючки с поводками – готовы к ловле. Высшего качества, исключительно острые японские крючки,
58 руб
Раздел: Размер от №1 до №10

Агатангел Юхимович Кримський I Вісімдесяті і дев'яності роки XVII ст. були дуже бурхливими в Туреччині, в Криму і Україні. Це часи початку розпаду Османської імперії - &quo ;Великий згон&quo ; на правобережжі України 1680-х рр. Кримські походи гетьманів Івана Самойловича 1687 р. і Івана Мазепи 1689 р„ невдала турецька облога Відня (1683), втрата турками Азова (1696). Власне, остання подія змусила одного кримського муллу, цебто ісламського духовника, залишити неспокійну столицю Бахчисарай і податися на Литву. Зв'язки між Кримом та Литвою (і Волинню) датуються ще часами великого князя Литовської о Вітовта (1392 - 1430), який запрошував татарських дружинників до обох своїх резиденцій: біля Вільна та Луцька. Втікач-мулла оселився у Мстиславі (тершорія Могилівської області Білорусії), прийняв християнство і одружився з місцевою жінкою (близько 1698 р.). Із того мстиславського татарського роду походили дві цікаві заслужені родини: Куторги та Кримські (пер. із 'тюрк.Киримли). Брати Куторги стали в першій половині XIX сторіччя оздобою російської науки. Обидва були професорами Санкт-Петербурзького університету: зоолог Степан Семенович (1805 - 1861) та творець античної історії в російській науці Михайло Семенович (1809 - 1886). Як відомо, обурений польським повстанням 1831 р. і, зокрема, 1863 р., царський уряд вирішив деполонізувати &quo ;Юго-Западньїй&quo ; край. Почали засновувати російські середні школи, зокрема на Волині, і туди тепер подавалися на працю українці пе тільки з Правобережжя, але й з колишньої Гетьманщини та Слобідської України. Таким чином, в 1866 р. народився в Холмі Михайло Грушевський, син учителя Сергія з Київщини, а 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському (Житомирської області)-Лариса Косач, пізніша Леся Українка, дочка Петра Косача із Гадяча, а дещо раніше, 15 січня того ж року, - найкращий кримський подарунок Україні - Агатангел Юхимович Кримський. Бо вчитель історії і географії Євфимій (українською мовою Юхим) Кримський, татарсько-білоруського походження, також зацікавився можливістю дістати працю на Волині і переїхав у Володимир-Волинський з Білорусі разом зі своєю дружиною Аделаїдою Матвіївною Сидорович, яка - за словами Агатангела Юхимовича у листі до Івана Франка - була &quo ;полька литовська&quo ; . Про своє походження Агатангел Юхимович пише до свого інтимного друга Бориса Грінченка (17.УІ.1901 р.): &quo ;До речі, питаєтеся, яким робом з мене татарин. Наскільки мені вияснили, перший наш прадід, виходець із ханства, мав охреститися більш-менш 1698 р. у Мстиславці. Це я виводжу із запису на стародавнім молитовнику. В сентябрі сестра моя в других перешле мені арабські документи (її батько був найстарший і папери позоставались у нього)&quo ; . Через кілька місяців після народження Агатангела Юхим Кримський переїхав на роботу до Звенигородки над Гнилим Тікичем, на південь від Києва, і за гроші, зароблені виданням підручника з географії для &quo ;двокласних шкіл&quo ;, побудував собі там дім, і його сім'я відтепер зв'язалася напостійно з українською землею. Агатангел Юхимович навчився читати, маючи три з половиною роки , а коли виповнилось п'ять років, батько віддав його в науку до Звенигородського &quo ;городського училища&quo ;, де він пробув наступних п'ять років (1876-1881), причому головним його духовним кормом була чимала бібліотека батька.

У листі до Грінченка з 1892 р. (17.УІ) писав Агатангел Юхимович так: &quo ;Може, хіба що я, Ж дитина, читав страшно багато, тим більше, що батько мав і тепер має бібліотеку; Од читання я й очі геть зіпсував ще на 12-му році (а тепер у мене 6-е ч. окулярів) і фізично недорозвився (мій менший брат виглядає далеко старшим од мене). Певно, .що хлопці-товариші, котрі дуже цінують фізичну силу та зручність, не поважали мене, я часто був задля них якимось покидишем, але так як я вчивсь дуже гарно і багацько начитався, то я вважав себе дуже розумним і був певен, що ніколи вищого од мене немає ( звісно, такі гадки я пильно хоронив при собі і нікому не висловлював)&quo ; . В той час він почав вже вивчати чужі мови, а саме, крім салонових мов краю -польської та французької, ще англійську та німецьку. 1881 року, коли йому було десять років, його віддали до протогімназії в м.Острозі, на Волині, де жила його тітка Филипа - сестра батька. Вона завідувала міською бібліотекою, завдяки чому хлопець дістав доступ до книгосховища для дорослих і читав різними мовами без розбору. У 1884 р. Агатангела Юхимовича переводять до четвертого класу Другої київської гімназії Кромера. Через рік бачимо його вже як стипендіата &quo ;по конкурсі&quo ; відомої на всю Україну Колегії Павла Ґалаґана, яку він закінчив, маючи 18 років і вивчивши ще наступні мови : грецьку, італійську і турецьку. II Інтелектуальне дозрівання, а також відкриття своєї національної приналежності і свідомості її, відбулося під час студій Агатангела Юхимовича в Колегії Павла Ґалаґана в Києві (1885 -1889). Про ту першу школу його свідомого життя заховалися його ж характеристики, із яких ми запитуємо дві: &quo ;зовнішню&quo ;, офіціальну - у листі Агатангела Юхимовича до Львівського професора української літератури Омеляна Огоиовського (21.УІ.1893) та &quo ;внутрішню&quo ;, дружню - у листі до свого приятеля Бориса Грінченка (17.УІ.1892 р.). У першому листі Агатангел Юхимович писав: &quo ;Мабуть, ви не відаєте, що таке колегія Ґалаґана, тим-то я позволю собі сказати про неї два слова. Це дуже невеличка школа, &quo ;закрита&quo ; (себто з інтернатом), приймаються туди найкращі ученики з 4-ї класи гімназіальної по конкурсному екзаменові. Видима річ, що через це в Колегії збирається дуже живий, дуже свіжий елемент, вельми сприяючий розумовому розвиткові: виробляється пошана до розумової праці й до науки, виробляється навіть жадність до знаття. Іменно такий вплив мало на мене колегіатське виховання. Щасливий я був і в тім згляді, що вчителем словесності був у колегії Павло Гнатович Житецький - людина, що її вплив я й досі на собі відчуваю. Були в Колегії і перечні боки, та я про них не хочу тутечки згадувати&quo ; . Зате в листі до Грінченка (12. VI. 1892) маємо внутрішню характеристику тої школи:&quo ;Великою школою життя була задля мене Колегія Павла Ґалаґана у Києві. Ви знайомі з цим-о закладом? Це закрита школа, трохи з українським духом. Там є тільки 4 вищі класи гімназії. Плата страшенно висока - 750 крб. річно, так що своєкоштні вченики, очевидячки, люди аристократичних або плутократичних родин.

Але тут є рівне число й стипендіатів (а всіх учеників є більше-менше 60 - 65);стипендіати вступають по конкурсовому іспиту і всі вони пролетарі! й плебеї. (Мій батько і теперички незаможний, а тоді зовсім був бідний), не важко зрозуміти, що стипендіати та своєкоштні мусять неодмінно образувати два табори, які аж ненавидять один одного. У перших зброя - їх знаття, бо вони всі були в гімназіях першими учениками, а в своєкоштних зброя - їх пиха, висока гадка про своє дворянство, князівство чи гроші, та ще й, звичайно, фізична сила, которою вони в 1-м та 2-м (себто в 5-м та 6-м) класі дуже добре користуються. Якщо стипендіат трапитьсятакий, що й сам може дати здачі, то вони стараються його купити грішми, себто затягують його з собою по кондитерських, їздять укупі п'янствувати, тягнуть його по лупанарях і т. ін. Але все-таки зостаються такі стипендіати, що завзято ведуть боротьбу і доводять діло до перемоги. Я й у Колегії був первим учеником, гордощі розвелися в мене незмірне, тому-то, хоч я себе поставив одразу так, що наші аристократи не сміли чіпати мене, слабого, але я відчував гніт над стипендіатами ще сильніше, ніж другі, і моє самолюбіє дійшло до болісності. Навіть словами (безпосередньо) мене кривдили геть менше, ніж других, а проте який-небудь слабісінький натяк на адресу плебса мене болісно зачепляв, сіяв у мене насіння ненависті, злоби та гіркоти. І ми вели боротьбу&quo ; . &quo ;Таким способом, - писав Агатангел Юхимович в листі до Бориса Грінченка, -зовсім готовий був грунт для впливу літератури 60-х років, котру я незабаром &quo ;почав читати. Спершу Писарєв, далі другі писателі того часу мали на мене великий вплив ( .8. я літературу 60-х років знаю незмірне краще, ніж сучасну). Вони формулювали мені мої змагання, дали систему моєму світоглядові, навчили мене думати&quo ; . Усвідомлення українськості прийшло до Агатангела Юхимовича після прочитання передмови М.Драгоманова до повістей Юрія Федьковича (визнання Агатангела Юхимовича у його листі до Б.Грінченка від 24 червня 1892). &quo ;Зоставалося до канікул два тижні. І от узяв я якось повісті Федьковича з передмовою Драгоманова, узяв, прочитав, і мене нове світло осіяло. Я зрозумів, що я мусю бути українофілом - і це я зрозумів цілком свідомо. В цій свідомості була певна частина одвіту на мої мучительці сумніви, і от я жадібно ухопився за українство&quo ; . Більш перспективно пише про це Агатангел Юхимович у своїй розвідці про Драгоманова: &quo ;Етнографічні М.ПДрагоманова писання знав я, ще на шкільній лаві сидівши, в Колегії Павла Ґалаґана вчившись. Допомогли тому, безперечно, і вчителі мої: ПТ.Житецький та Є.К.Трегубов, бо нам, колегіатам, доводилося писати шкільні роботи (&quo ;сочинения&quo ;), прим. на такі дані од них теми: &quo ;Казачество по &quo ;Тарасу Бульбе&quo ; Гоголя&quo ; і ін., і при тому зазначалося нам, що ми можемо використати &quo ;Исторические песни&quo ; Антоновича та Драгоманова. Наш товариш колегіат Мих. Чубинський приносив до колегії &quo ;Малорусские народньїе предания&quo ; Драгоманова в книгозбірні свого батька з власноручним написом М.

После окончательного перехода Киева под власть большевиков в июне 1920 года Ефремову как видному украинскому общественно-политическому деятелю либерально-демократического направления некоторое время пришлось скрываться неподалеку от города, в Боярке. Однако по ходатайству руководства академии наук, прежде всего ее «несменяемого секретаря» Агатангела Крымского, ему удалось получить амнистию и вернуться к научной деятельности. Осознавая постигшее украинское освободительное движение поражение, Ефремов примирился с большевистским господством, хотя по идейным и моральным убеждениям не принимал новую власть. В 1922 году С.PА.PЕфремов был избран вице-президентом Всеукраинской академии наук (ВУАН). Казалось бы, самые страшные годы остались позади. Большевистская власть для упрочения позиций в непокорной республике демонстрировала свое намерение поддерживать украинский язык и культуру, но, вместе с тем, все решительнее навязывала творческой интеллигенции свою идеологию, неприемлемую для большинства ее представителей, в том числе и для Сергея Александровича Ефремова. Еще в 1919 году С.PА.PЕфремов возглавил авторитетную комиссию по изданию произведений украинских классиков литературы и науки (Т.PГ.PШевченко, М.PП.PДрагоманова, В.PВ.PАнтоновича и др.), параллельно работая в других комиссиях, в частности в Археографической и Постоянной комиссии для составления Биографического словаря деятелей Украины, которую возглавлял в 19231929 годах

1. Сравнительная характеристика двух войн: Отечественная война 1812 года и Крымская война 1853-1856 годов

2. Итоги Крымской войны 1853-56 годов

3. Крымское ханство

4. Военные действия в Закавказье во время Крымской Войны

5. Международная маркетинговая стратегия ОАО «Комбинат «Крымская Роза»

6. Краткий очерк истории Крымского Ханства
7. Крымская кампания: планы союзных держав
8. Вооруженные силы союзных держав и Турции перед Крымской войной

9. Крымская война 1853-1856 г.

10. Крымская война

11. Была ли связь между торжеством Франции в Крымской войне и ее разгромом под Седаном?

12. О мифах и стереотипах, о тайнах и парадоксах Восточной (Крымской) войны 1853-1856 годов

13. Татарско-крымская литература

14. Александр Ключарев. Дикий юг, или хождение Северян в земли Крымские

15. Запарожские казаки под властью крымского хана /Укр./

16. Крымская эвакуация. 1920 год

Муфта для коляски Bambola (шерстяной мех + плащевка + кнопки), серая.
Муфта на ручку коляски очень легко одевается и защищает Ваши руки от холода. Ткань муфты водоотталкивающая, она утеплена мехом и небольшим
489 руб
Раздел: Муфты на ручку
Логический теремок.
Прекрасная развивающая и обучающая игрушка для Вашего малыша. Развивает логику, моторику рук, а также восприятие цвета и формы. Цвет
759 руб
Раздел: Сортеры, логические игрушки
Набор детской посуды "Лиса".
Набор посуды детский "Лиса". В комплекте 3 предмета: - тарелка суповая диаметром 15 см, - тарелка обеденная диаметром 17,5 см, -
397 руб
Раздел: Наборы для кормления

17. Себестоимость производства молока и пути её снижения (На примере ОАО Племзавод "Крымский" Сакского района за 2004-2006 г)

18. Крымские горы и их геологическая характеристика

19. Атака Лёгкой бригады под Балаклавой во время Крымской войны

20. Крымская война 1853-1856 гг.: цели и результаты

21. Крымская война и оборона Севастополя

22. Черноморский флот в Крымской войне
23. Крымская религиозная природоохранная культура
24. Особенности крымско-татарской архитектуры

25. Новые тайны крымских пещер


Поиск Рефератов на сайте za4eti.ru Вы студент, и у Вас нет времени на выполнение письменных работ (рефератов, курсовых и дипломов)? Мы сможем Вам в этом помочь. Возможно, Вам подойдет что-то из ПЕРЕЧНЯ ПРЕДМЕТОВ И ДИСЦИПЛИН, ПО КОТОРЫМ ВЫПОЛНЯЮТСЯ РЕФЕРАТЫ, КУРСОВЫЕ И ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ. 
Вы можете поискать нужную Вам работу в КОЛЛЕКЦИИ ГОТОВЫХ РЕФЕРАТОВ, КУРСОВЫХ И ДИПЛОМНЫХ РАБОТ, выполненных преподавателями московских ВУЗов за период более чем 10-летней работы. Эти работы Вы можете бесплатно СКАЧАТЬ.